У селі Поліське попрощалися із Захисником України Юрієм Трофимчуком
Сьогодні, 05 листопада 2025 року, у селі Поліське провели в останню путь Захисника України Трофимчука Юрія Миколайовича.
Юрій народився 11 лютого 1988 року у селі Маринин колишнього Березнівського району. Ще у дитячому віці разом із родиною переїхав до Рівного. Навчався у місцевій школі №12, а згодом — у Вищому професійному училищі №1, де здобув фах маляра-штукатура. У мирному житті працював на будівництві за спеціальністю.
Доброзичливий, щирий, завжди готовий поділитися останнім — таким Юрія запам’ятали всі, хто його знав. Світла й відкрита людина, він із дитинства захоплювався спортом, особливо карате. Коли розпочалася повномасштабна війна, Юрій одразу виявив бажання стати на захист України, попри те, що за станом здоров’я не проходив строкову військову службу. Тоді йому сказали «чекати», але він не полишав цього наміру. Згодом був призваний за мобілізацією — служив вірно, сумлінно виконував свій обов’язок і до останнього залишався відданим Батьківщині. Рідні згадують його слова: «Хто, як не я? Я не хочу, щоб орки прийшли на нашу землю, на Рівненщину…»
Солдат, стрілець-номер обслуги десантно-штурмового відділення десантно-штурмової роти, захищав Україну з липня 2024 року. Побратими знали його під позивним «Дольф». Загинув 27.02.2025 під час виконання бойового завдання у Курській області рф. Тривалий час вважався зниклим безвісти. Родина обрала місцем спочинку Героя село Поліське, де похований його батько.
Сьогодні Рівненщина з болем у серці прощалася із Захисником України Юрієм Трофимчуком. Спершу відбулося загальноміське прощання на майдані Незалежності у Рівному, після чого церемонія продовжилася біля рідного дому Захисника. Потому військовий кортеж із тілом українського воїна вирушив до Березнівської громади. Під супровід почесної варти та колони прапороносців живим коридором шани Героя провели до Свято-Михайлівського храму села Поліське (УПЦ), де відбулася заупокійна служба. Поховали Захисника на місцевому сільському кладовищі, поруч із могилою батька.
В Юрія залишилися син Костянтин, мама Катерина Дмитрівна, а також сестра Інна і племінниці Дар’я та Ірина.
Березнівська громада схиляє голову в глибокій шані та скорботі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, розділяємо їхній біль і горе.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях і спогадах його рідних, земляків та побратимів...
