A A A K K K
для людей із порушенням зору
Березнівська міська рада
Рівненського району, Рівненської області

Головне управління ДПС у Рівненській області інформує

Дата: 20.12.2022 14:02
Кількість переглядів: 27

 

Річний перерахунок з ПДФО слід зробити під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року

Відповідно до п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги.

Зокрема:

-          за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

-          під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті;

-          під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

 Роботодавець або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

 Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді зарплати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображають у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

 

На Рівненщині власники елітних автомобілів сплатили до місцевих бюджетів майже 1.3 млн грн транспортного податку

За 11 місяців 2022 року власники елітних автомобілів сплатили до місцевих бюджетів Рівненщини 1 млн  277 тис грн транспортного податку. Ця сума перевищує  очікувані надходження  на 18  відсотків.

Зокрема, юридичні особи сплатили 983 тис гривень. Фізичні особи, відповідно, перерахували до скарбниць громад 294 тис гривень цього податку.  

Нагадуємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року – у 2022 році – 2 437 500 гривень.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

 

Закон № 1914: за яких умов контролюючий орган має право приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу без рішення суду

Податковий кодекс надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Законом  України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 статті 95 Кодексу процедуру, згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих платником податків сум (такі грошові зобов'язання вважаються узгодженими на підставі пункту 54.1 статті 54 розділу ІІ Кодексу та не підлягають оскарженню згідно з пунктом 56.11 статті 56 розділу ІІ Кодексу). Нагадаємо, що таке стягнення, здійснюється без звернення до суду. Зазначена процедура, як і раніше може застосовуватися за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу за наступних обставин: податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання, і відсутнє (або наявне у меншій сумі) непогашене зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, передбачено, що за наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу приймається в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.

Тобто відбулися наступні зміни (у порівнянні з попередньою редакцією норми Кодексу):

1) з одного боку, законодавці скасували умову, яка дозволяла контролюючому органу застосовувати зазначену процедуру виключно після того, коли сума податкового боргу перевищить 5 мільйонів гривень. Отже, відтепер стягнення можливе без обмеження по сумі податкового боргу,

2) з іншого боку, чітко визначили, що дозволено стягувати з платника податків лише ту суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між тим, що він заборгував державі і тим, що держава має йому повернути згідно Кодексу (причому, не лише в частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, а і в частині відшкодування податку на додану вартість).

Разом із тим стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, що виник в результаті несплати сум грошових зобов'язань, які донараховані за результатами контрольно-перевірочної роботи, буде здійснюватися, як і раніше, на підставі рішення суду

 

Додаткові матеріали

Інформаційний лист № 2/2022: Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 2. Адміністрування податкового боргу, перевірки


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора