У Березному попрощалися із Захисником України Миколою Сичиком
Сьогодні, 23 грудня 2025 року, у місті Березне провели в останню путь Захисника України Сичика Миколу Володимировича.
Микола Володимирович народився 18 червня 1978 року в селі Балашівка. Зростав у багатодітній родині, де з дитинства вчився важливим речам: працьовитості, взаємній підтримці та відповідальності один за одного. Навчався у місцевій школі, а згодом проходив строкову військову службу.
У мирному житті працював на різних роботах. Його знали як доброго, щирого і завжди усміхненого чоловіка. Він умів підтримати і словом, і вчинком, ніколи не відмовляв у допомозі. Любив прості радощі: тихі ранки на риболовлі, походи за грибами, спілкування з близькими. Саме в таких моментах він знаходив внутрішній спокій.
Створивши власну родину, Микола оселився в місті Березне. Для дітей дружини від першого шлюбу він став справжньою опорою, подарувавши Вікторії та Віталію любов, турботу та відчуття захищеності, яких їм бракувало після втрати батька.
Коли приєднався до лав війська, навіть не розглядав можливість залишити службу — завжди повертався, бо знав: на нього чекають побратими.
Старший солдат, маскувальник маскувального відділення інженерно-саперної роти, захищав Україну з жовтня 2023 року. Загинув 15 грудня 2025 року на Донеччині. Побратими знали його під позивним «Сич». За роки служби був відзначений низкою нагород, зокрема почесними відзнаками командира Єгерської бригади — нагрудними знаками «Хрест Воїна-Єгеря» І, ІІ та ІІІ ступенів.
Сьогодні Микола повернувся додому – «на щиті». Поховальна процесія розпочалася у сімейному будинку Захисника. У храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне відбулася заупокійна служба, під час якої присутні помолилися за спокій душі Героя. Потому громадська панахида продовжилася на площі Незалежності. Слова скорботи та підтримки родині Миколи висловили міський голова Руслан Пилипчук та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Назарій. Поховали Захисника на Алеї Слави міського кладовища в урочищі «Лукавець» — поруч із земляками, які віддали своє життя за Україну.
У Миколи залишились дружина Людмила, а також брати та сестри.
Березнівська громада схиляє голову в глибокій шані та скорботі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, розділяємо їхній біль і горе.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його рідних, земляків і побратимів...
