У Березному попрощалися із Захисником України Олександром Вишневським
Сьогодні, 14 березня 2026 року, провели в останню путь Захисника України Вишневського Олександра Валентиновича.
Олександр Валентинович народився 13 лютого 1980 року в місті Березне. Навчався у Березнівській загальноосвітній школі №2, де його пам’ятають як спокійного, доброго та щирого учня. З дитинства він вирізнявся доброзичливістю та відкритістю до людей. У мирному житті працював на будівництві та займався пов’язаними із ним ремонтними роботами. Його великим захопленням було колекціонування різних речей, музичних альбомів і фільмів, а також монтаж відео. Він любив мандрувати, цікавився світом навколо і вмів знаходити радість у простих речах.
У пам’яті рідних і друзів Олександр назавжди залишиться дуже доброю та миролюбною людиною — таким, що й словом нікого не образить. Він був щедрим до останнього, щирим у ставленні до людей і завжди готовим підтримати. Олександр мав особливий дар — навіть у складні моменти знаходити легкі жарти, які піднімали настрій усім навколо. Його доброта, світла душа та життєлюбство назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав і любив.
Солдат, гранатометник піхотного відділення піхотного батальйону, захищав Україну з грудня 2025 року. Загинув 06 березня 2026 року, під час виконання бойового завдання, на Донеччині.
Сьогодні Олександр повернувся додому — «на щиті». Прощання з Героєм розпочалося у родинному будинку, в якому він проживав. Провести Захисника в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими та жителі громади. Потім прощання продовжили на площі Незалежності, де зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися заступник міського голови Богдан Дроженець та настоятель Свято-Троїцького храму міста Березне отець Ігор. Після громадської панахиди на центральній площі міста рух колони пройшов міськими вулицями до Свято-Троїцького храму міста Березне, де відбулася заупокійна служба за Захисником. Поховали Олександра на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.
У Олександра залишились мама Людмила Федорівна, а також брати Валентин та Олег.
Березнівська громада схиляє голову в глибокій шані та скорботі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, розділяємо їхній біль і горе.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його рідних, земляків і побратимів...
