У Березному попрощалися із Захисником України Анатолієм Кусіком
Сьогодні, 15 травня 2026 року, провели в останню путь Захисника України Кусіка Анатолія Нестеровича.
Анатолій Нестерович народився 13 липня 1970 року в селі Поліське. Саме там пройшли його дитинство та юність, там він навчався у місцевій школі, зростав і формував свій життєвий шлях. Рідні та знайомі пам’ятають його щирим, працьовитим і справедливим чоловіком, який завжди був готовий підтримати та допомогти іншим.
Трудовий шлях розпочав у міліції Березнівського району, а згодом працював сезонним робітником на будівництві. У будь-якій справі його цінували за відповідальність, витримку та людяність. Побратими й друзі поважали його за мудрість, надійність і вміння залишатися сильним навіть у найважчі моменти.
На початку служби Анатолій говорив: «Я не можу стояти осторонь цього пекла. Я хочу, щоб мої діти й онуки не бачили жахів війни та не пережили того, що доводиться проходити нинішньому поколінню». У цих словах — його любов до родини, рідної землі та України. Саме таким — мужнім, щирим і відданим своїй державі — його пам’ятатимуть усі, хто знав.
Старший сержант, командир відділення загону спеціального призначення. Захищав Україну з березня 2022 року. Побратими знали його під позивним «Дєд». Загинув 05.12.2022 під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти. За героїзм і самопожертву Анатолія нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням Березнівської міської ради від 18.11.2025 №2197 йому присвоєно звання «Почесний громадянин Березнівської міської територіальної громади» (посмертно).
Сьогодні, після тривалого часу очікування й тривог, Анатолій повернувся додому — «на щиті».
Поховальна процесія розпочалася у сімейному будинку Захисника. У храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне відбулася заупокійна служба, під час якої присутні помолилися за спокій душі Героя. Потому громадська панахида продовжилася на площі Незалежності. Слова скорботи та підтримки родині Героя висловили міський голова Руслан Пилипчук, настоятель Свято-Покровського храму міста Березне - благочинний Березнівського благочиння протоієрей Мирослав Синиця, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Назарій, а також побратими. Поховали Захисника на кладовищі у рідному селі Поліське.
У Анатолія залишилися дружина Валентина, діти — Тарас та Юлія, онуки — Назар, Даша, Артем, Арсен і Микита, а також рідна сестра Людмила.
Березнівська громада схиляє голову в глибокій шані та скорботі. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким, розділяємо їхній біль і горе.
Вічна пам’ять і слава Герою.
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях і спогадах його рідних, земляків та побратимів...
