Головне управління ДПС у Рівненській області інформує
Малий бізнес Рівненщини сплатив до бюджету понад 820 мільйонів гривень єдиного податку
Протягом січня-листопада 2022 року суб'єкти господарювання Рівненщини, які застосовують спрощену систему оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 826,9 млн грн єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2021 року надходження цього платежу зросли на 9 млн гривень. Про це повідомляють у податковій службі області.
Від фізичних осіб – підприємців надійшло 650,1 млн грн єдиного податку, від юридичних осіб – 109,1 млн грн, від сільськогосподарських товаровиробників-платників єдиного податку ІV групи – 67,6 млн гривень.
Податківці наголошують, що єдиний податок від малого підприємництва є одним із податкових платежів, надходження яких стабільно поповнюють місцеві бюджети та забезпечують фінансування територіальних громад.
В Головному управлінні ДПС у Рівненській області дякують представникам малого бізнесу за згуртованість та розуміння того, як важливо сьогодні своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки. Лише разом та спільними зусиллями ми будемо сильними та переможемо ворога.
Відключили електроенергію: який порядок розрахунків та ведення КОРО
Згідно з п. 1 глави 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів чи наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій.
Однак, суб'єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:
зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
