У Моквині віддали останню шану військовому Харчуку Сергію Олександровичу
Захисник народився 09 травня 1976 року і постійно проживав у селі Моквин. Навчався у Моквинській середній школі, яку закінчив у 1993 році. 2 роки проходив строкову службу у президентському полку Національної гвардії України в місті Миколаїв. Після служби працював у Березнівському райміжколгоспбуді. У 2000 році закінчив Березнівський лісовий коледж та здобув спеціальність - технік лісового господарства.
Добрий чоловік, люблячий батько, дбайливий господар.
Утримував власне підсобне господарство, періодично виїжджав на сезонні роботи, великий любитель лісу (збирання грибів) і риболовлі.
Сергій ХАРЧУК мобілізований до лав Збройних Сил України в серпні 2023 року.
Нагороджений медаллю «Хрест незламності» та отримав Подяку військової частини за сумлінне виконання службових обов’язків, старанність та ініціативу, ваговий внесок у справу зміцнення бойової готовності ЗСУ у боротьбі з ворогом.
Головний сержант, гранатометник механізованої роти Сергій ХАРЧУК помер 23.02.2024 на Дніпропетровщині.
У померлого військового залишилися дружина Наталія Олександрівна, двоє неповнолітніх синів Дмитро та Ярослав, мама Зоя Адамівна, сестра Лариса, брат Юрій.
Проводжали захисника з усіма військовими почестями. У супроводі почесної варти та колони прапороносців похоронна процесія в жалобі тягнулася від сімейного будинку сільськими вулицями до Свято-Михайлівської церкви села Моквин, де відбулася заупокійна служба за померлим захисником України.
Поховали Сергія Олександровича на місцевому кладовищі поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє України.
Військові вручили рідним померлого Державний Прапор України.
У глибокій скорботі низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю українського воїна.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким з приводу непоправної втрати.
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях і спогадах його рідних та близьких.
