У селі Моквин попрощалися із Захисником України Андрієм Сенюком
Сьогодні, 11 квітня 2025 року, у селі Моквин Березнівської міської територіальної громади провели в останню путь Захисника України Сенюка Андрія Михайловича.
Андрій народився 10 грудня 1987 року в Моквині — тут і прожив усе своє життя. У 2003 році закінчив Моквинську загальноосвітню гімназію. Згодом навчався в Технічному коледжі Національного університету водного господарства та природокористування. Обрав фах простий, але глибоко пов’язаний із працею й творчістю — столяр-будівельний, верстатник деревообробних верстатів, паркетник. У мирному житті працював столярем на Моквинській паперовій фабриці. Був людиною працьовитою, доброю, щирою, завжди готовою допомогти іншим.
З 2015 по 2019 рік Андрій брав участь у АТО/ООС, а у вересні 2022 року знову став на захист держави, цього разу в складі кулеметного взводу єгерського батальйону. Загинув 30 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти.
Після майже року очікувань і тривог, Андрій повернувся додому «на щиті».
У Свято-Покровському храмі міста Березне відбулася заупокійна служба, під час якої священнослужителі разом із присутніми молилися за упокій душі полеглого воїна. Потому військовий кортеж вирушив у рідне село Моквин, де попрощатися із Захисником прийшли рідні, друзі, побратими, представники Березнівської міської ради та жителі громади. Після прощання Андрія Сенюка поховали зі всіма військовими почестями на місцевому сільському кладовищі.
Андрій був неодружений, батьки померли раніше. У нього залишилися дві сестри — Оксана та Наталія.
Нехай світлий спомин про Захисника України Андрія Сенюка назавжди залишиться в наших серцях і спогадах його рідних та близьких.
Вічна пам’ять і слава Герою.
