Сьогодні, 5 травня 2025 року, у Березному попрощалися із Захисником України — Галагузом Олександром Сергійовичем
Олександр народився 6 грудня 1968 року в Березному, де і проживав. Навчався в Березнівській середній школі № 1, пізніше здобув фах радіотелефоніста в місті Рівне. Працював за спеціальністю та на сезонних роботах. Проходив строкову військову службу з 1987 по 1989 рік.
Рідні та друзі згадують Олександра як світлу та добру людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не залишалася осторонь. Він любив займатися спортом, зокрема футболом, і часто проводив час на риболовлі. Завжди приходив на допомогу, був відкритим та чуйним.
З березня 2023 року солдат Олександр Галагуз захищав Україну у складі механізованої роти. Загинув 8 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти.
Сьогодні Олександр повернувся додому — «на щиті». Прощання з Героєм розпочалося у родинному будинку, в якому він проживав. Провести Захисника в останню путь прийшли рідні, друзі та жителі громади.
Потім прощання продовжили на площі Незалежності, де зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися Березнівський міський голова Руслан Пилипчук та настоятель Свято-Троїцького Собору міста Березне отець Ігор.
Після громадської панахиди на центральній площі міста рух колони пройшов міськими центральними вулицями до Свято-Троїцького храму міста Березне, де відбулася заупокійна служба за Захисником.
Поховали Олександра Сергійовича на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.
У Олександра залишились дві люблячі доньки — Марія та Дарина, їх мама Наталія, а також рідний брат Михайло. Батьки померли раніше.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого, розділяємо їхній біль та горе.
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його рідних, земляків, побратимів...
Вічна пам’ять і слава Герою!
