Як після припинення дії спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування необхідно розраховувати граничний обсяг для подальшого перебування на єдиному податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків?
Як після припинення дії спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування необхідно розраховувати граничний обсяг для подальшого перебування на єдиному податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків?
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 9 прим. 1 щодо особливостей переходу суб'єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
З урахуванням п.п. 9 прим. 1.4.3 п.п. 9 прим. 1.4 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у 2023 році граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відс. визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування.
Наприклад, якщо з 01 січня по 31 липня 2023 року суб'єкт господарювання застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня повернувся на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відс., граничний обсяг доходу для такого платника на 5 місяців до кінця 2023 року становитиме 3257875 гривень.
Розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 01 січня 2023 року * 6700 грн = 7818 900 гривень.
Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року: (7818900 грн/12 місяців) * 5 місяців = 3257875 гривень.
Відповідні роз'яснення наведені в Інформаційному листі № 4/2023 «Повернення» на довоєнну систему оподаткування: особливості переходу», розміщеному на вебпорталі ДПС у рубриці «Інформаційні матеріали» та у рубриці «Інформаційні листи» розділу «ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ».
Право на податкову знижку військовослужбовця, який отримує грошове забезпечення
В ГУ ДПС у Рівненській області нагадують, що Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
