Інструменти впливу на правопорушників задля убезпечення суспільства
Пробація — це альтернатива позбавленню волі, що передбачає відбування засудженими покарання в громаді без ізоляції від суспільства. При цьому система пробації забезпечує не лише контроль за виконанням обов'язків, покладених судом, та й може надавати певні консультації та допомогу для створення готовності особи жити, не вчиняючи правопорушень. Діяльність пробації базується на індивідуальному аналізі проблемних питань кожного правопорушника, розробці для кожного з них індивідуальної системи мотивації, контролю та допомоги.
Пробація в Україні розвивається з урахуванням європейських стандартів, сучасних інструментів роботи з правопорушниками та кращих міжнародних практик застосування альтернативних санкцій (альтернативних ув’язненню видів покарань).
Безперечно, уся діяльність пробації та, зокрема, функція соціально-виховної роботи з правопорушниками спрямована на попередження нових правопорушень. Але у жодній країні світу ніхто не може гарантувати, що така діяльність забезпечить 100% утримання суб’єктів пробації від вчинення нового злочину. Не існує жодного інструменту, який би гарантував такий вплив на правопорушника, проте є різні способи впливу на особу, що доводять високу ефективність. І саме їх застосовують працівники пробації.
Сучасний стан реформ в Україні потребує пошуку нових форм взаємодії всіх зацікавлених суб'єктів. Досі переважна частина суспільства не хоче усвідомлювати власну відповідальність за те, що люди скоїли злочин (відповідно, оточуючі це допустили та не заважали), а також відповідальність за тих людей, які відбувають покарання і повертаються у суспільство.
З прийняттям Закону України «Про пробацію» від 05 лютого 2015 року спостерігається стійка позитивна тенденція до збільшення питомої ваги покарань, альтернативних позбавленню, та зменшення частки позбавлення волі на певний строк. Варто зауважити, що пробація – це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого.
Органи пробації покликані убезпечити суспільство шляхом виправлення засуджених, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень та надання суду об’єктивної інформації, що оцінює особу обвинуваченого та його життєдіяльність. Їх діяльність направлена на допомогу, підтримку, мотивацію до змін без ізоляції людини від суспільства та базується на індивідуальному аналізі проблемних питань кожного правопорушника, розробці для кожного з них індивідуальної системи мотивації, контролю та допомоги.
Робота з людиною, яка скоїла правопорушення, базується на проведенні науково розробленого дослідження його кримінальної історії, особистості та способу життя, за допомогою якої виявляються проблемні аспекти, що у комплексі ймовірно призвели до вчинення ним правопорушення.
Задля ефективності діяльності пробації впроваджуються нові методики та інструменти впливу на особу правопорушника, які мають європейський та світовий досвід. Наприклад, інструмент оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення, за допомогою якого виявляються проблемні аспекти, що у комплексі ймовірно зумовили вчинення суб’єктом пробації правопорушення (приміром: відсутність освіти, роботи та законних джерел доходів, складна ситуація в родині, вплив оточення, різного роду залежності, спосіб мислення та інші психологічні особливості тощо).
Пробаційні програми, що застосовуються судом до осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням — це інструменти, який являє собою спеціальні програми соціально-психологічного, психо-корекційного спрямування, щоб людина змінила свою поведінку, своє відношення до оточуючих, свій внутрішній світ.
Програми враховують вікові та психологічні особливості суб’єктів пробації, а тому різняться кількістю і тривалістю занять, змістом вправ та завдань. Залежно від виду програми, кількість занять може становити від 10 до 13 в групі або індивідуально.
Начальник Рівненського
районного сектору №1 Михайло ЛЕЙЧЕНКО
