У селі Колодязне Березнівської громади попрощалися із загиблим захисником України Сергієм Гуменним
Сьогодні, 22 лютого 2024 року, Березнівська громада з глибоким сумом провела в останній земний шлях свого Героя, захисника України Гуменного Сергія Романовича, 1985 року народження.
Відповідно до розпорядження Березнівського міського голови від 21 лютого 2024 року № 32 цей день у Березнівській громаді оголошено Днем жалоби.
Cергій народився і постійно проживав у селі Колодязне Березнівської громади в багатодітній сім’ї. У 2002 році закінчив Колодязнівську загальноосвітню школу I-III ступенів.
Для рідних, друзів та односельчан Cергій запам’ятався товариським, життєрадісним, який завжди мав свою думку і болісно реагував на несправедливість. Односельчани говорять - що найперше, що вражає у цьому велетні-це позитив. ,,У мене все добре"- це насправді його слова.
Наш захисник боронив Україну від московських окупантів з березня 2023 року. 12 лютого 2024 року гранатометник механізованого батальйону загинув під час виконання бойового завдання, пов’язаних із захистом Батьківщини у Донецькій області.
Сьогодні Сергій Романович повернувся додому назавжди, "на щиті". Траурний кортеж у скорботі зустрічали жителі сіл громади та міста Березне.
На площі Незалежності міста Березне відбулося громадське прощання з Героєм. Зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися заступник Березнівського міського голови Богдан Дроженець, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Березне отець Назарій. Після поминальної молитви присутні на площі віддали останю шану нашому Захиснику.
Далі шлях траурного кортежу проліг центральними вулицями міста Березне у село Колодязне.
Там поховальна процесія розпочалась біля його батьківського будинку. Герою-захиснику віддали останню шану рідні, друзі та близькі, військові і представники міської ради, жителі громади. Згодом поховальний кортеж прямував рідним селом до місцевого Свято-Вознесенського храму села Колодязне, де відбулася заупокійна служба.
Поховали Гуменного Сергія Романовича на кладовищі села Колодязне зі всіма військовими почестями. Під виконання Державного Гімну України та салютний залп тіло українського воїна віддали в обійми поліської землі. Рідним вручили Державний Прапор України.
У нашого воїна залишилися мама Галина Адамівна, брат Віталій, сестри Людмила та Марія, троє неповнолітніх дітей, племінники.
Вірний захисник України - таким він назавжди залишиться у пам’яті жителів нашої громади. Щирі співчуття близьким і рідним.
Вічна пам’ять і слава Герою!
