У місті Березне попрощалися з захисником України Олександром Кидаєм
Із глибоким сумом та жалем Березнівська громада сьогодні попрощалася ще з одним своїм Героєм, стрільцем-снайпером механізованого батальйону, Олександром Кидаєм, 1981 року народження.
Захисник народився і постійно проживав у місті Березне. В 1997 році закінчив 9 класів Березнівської загальносвітньої школи № 2, а в 2000 році - Березнівське професійно-технічне училище № 4.
З 2000 по 2002 рік проходив військову строкову службу. У мирний час працював на Березнівському хлібокомбінаті та сезонних роботах. Олександр також займався виготовленням декоративних столярних виробів, що стало його захопленням.
У січні 2023 року Олександр був призваний на захист України. 29 вересня 2023 року, виконуючи бойове завдання на Запорізькому напрямку, він загинув. Бійця 17 місяців вважали зниклим безвісти, але завдяки ДНК-експертизі вдалося ідентифікувати його тіло.
Сьогодні Герой повернувся додому на щиті. Військовий кортеж із тілом українського воїна зустріли на рідній землі.
Прощання з Олександром Кидаєм спочатку відбулося у батьківському будинку на вулиці Корицького міста Березне, в якому Олександр проживав. Попрощатись з ним прийшли рідні, друзі, близькі, побратими та жителі громади.
Потім у супроводі почесної варти та колони прапороносців березнівчани урочисто провели Олександра рідними вулицями міста до Свято-Покровського храму міста Березне, де відбулася заупокійна служба.
Громадську панахиду за загиблим Воїном-Героєм продовжили на міському майдані Незалежності, де зі словами скорботи та підтримки до рідних звернулися заступник Березнівського міського голови Богдан Дроженець та настоятель Свято-Покровського храму міста Березне - благочинний Березнівського благочиння протоієрей Мирослав Синиця.
Після прощальної церемонії на центральній площі міста траурний кортеж загиблого Героя вирушив до міського кладовища в урочищі «Лукавець», де Олександра Миколайовича поховали на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє України.
У полеглого Захисника залишилися батько Микола Васильович, дочка Марія, сестра Ірина, троє племінників.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого, розділяємо їхній біль та горе.
Нехай світлий спомин про українського воїна назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його рідних, земляків, побратимів
